Лечу...Лечу... О Боже, я і справді лечу!!! Як та птаха, що шукаючи поживи,розгортає широко крила, а потім вдаряється клювом об напівпрочинене вікно старого будинку. Так і я. Все життя мріяла стрибнути з парашутом з такої вистоти, щоб прикинутись маленькою невловимою кометою, хоча б на декілька секунд. Таких маленьких-маленьких. А тепер от лечу. А думки все одно не вільні. І, кому я брешу, ніяка я не комета. В голові ще також не "опілкі", як співав колись Вінні-Пух. А хоча, оскільки я все-таки стибнула, то мабуть мій мозок деградує.
Якби зі мною зараз летіла моя мама, вона б мовчала. Так. Мабуть. Хоча, ні. Вона б кричала. Тільки не відомо на кого. Можливо, на ту пташку , що впала сьогодні зранку мертвою під вікном нашого будинку. Або ж на мій парашут, який явно не хоче бажати мені "щасливого польоту". У всякому разі, летіти з мамою трохи лячно.
А от якби зі мною зараз летів мій татусь. Він 100%-во б мовчав. А я б усю вертикальну дорогу вмовляла його навчити мене водити автомобіль. Хоча, навіщо мені автомобіль, якщо мій парашут так відкрито протестує?!..
Треба було взяти із собою блокнотик і ручку, або ж якийсь диктофончик примітивний. (От затупила!) Могли б потім родичі і близькі дізнатись про мої останні думки.
"Ей, парашуте, "проснісь і пой"!!!!
Метушня...Яка ж там внизу метушня. Дивно, що я також родом звідти. "Зараз хочу передати привіт усім знайомим, одногрупникам, колегам. Поставте, будь ласка, їм пісню "Опустела без тебя земля" ...
Буду тут, у повітрі, замість радіоприймача. Завжди хотіла працювати на радіо. Так, хотіла...
А земля вже близько. Скоро буду носом вимірювати твердість грунту. Моя сестра-географ зараз явно мені заздрить. ( Їй ,до речі, також привіт передайте!).
Ааааа..набридло! Як все набридло!
Все, не хочу більше летіти. І зніміть з мене ці дурнуваті 3-D окуляри. Піду краще зроблю поминки за тією пташкою, що так трагічно закінчила. "Хай земля їй буде пухом".
І зніміть з мене ці дурнуваті 3-D окуляри. Піду краще зроблю поминки за тією пташкою, що так трагічно закінчила. "Хай земля їй буде пухом". -
Обожнюю такі несподівані закінчення)))
Іванна Шкромида відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
