На портреті стерті лиця -
замаскований каприз...
Заховались у кишені
зім'яті шматки лото...
Знову виграш безіменний
як недогорілий лист.
Перестрілки поряд з серцем.
А в душі німе кіно.
Розвертається картина
заднім планом до мольберту.
Сіре плаття заплямоване
росою від свічок.
Захворіла вся уява,
образ щастя кимось стерто...
Ожила з картини доля
з оберемком колючок.
Дадаїсти хаотично
ліплять казку з перепою.
Символістам поміж фарб
хтось запроторив ідол бід.
В галереї так безлюдно,
коли хочеться спокою...
Тільки плаче на картинах
песимістів колорит.
Відвертається тривожність...
Силоміць тікають ноги.
Із кишені випадає
той невиграшний квиток...
В галереї так безлюдно,
коли хочеться спокою...
Тільки місця більш немає
для картинних колючок...
от тільки "бЕзіменний" 
