Мої комашки, милі діти,
живем ми разом в цьому світі.
Я хочу вами лиш радіти
бо ви мої чарівні квіти,
які ми змалку доглядали,
ростили,пестили,кохали.
Душі кусочки дарували,
життя любити научали.
Прижму я вас до свого серця,
не знаю як воно складеться,
але душа моя сміється,
бо дуже сильно вас люблю.
Так бистро роки пролетіли
і на очах ви по мужніли,
а ми вже трохи посивіли.
Хотілось щоб ви зрозуміли
що скоро прийде та хвилинка,
найдеться друга половинка
і ви покинете сімю.
Щоб будувать сімю свою.
На це я вас благословлю.
Бо хочу щоб були щасливі,
веселі,щирі,гомінливі,
ще добродушні, не сварливі,
та дуже дружні як в раю.
Та рай цей треба будувати,
У свої руки треба взяти
своє життя,судьбу свою.
А що не знаєте спитайте
чужих людей ви не шукайте.
Бо є у вас своя родина.
Вона для вас одна єдина.
Хто може краще зрозуміти
як не батьки... бо їхні діти
для них як ангели святі.
