Дуже скоро Різдво відгукнеться морозом по шибках,
Найяркіша зоря розіллє своє світло у душах,
Посміхайтесь усім – ми це робим так мало і рідко,
Хай сьогодні наш сон летаргічний дух свята порушить.
Лиш на кілька секунд зупиніться, примруживши очі:
Відчуваєте ви аромат мандарин і ялини?
І вся магія там, - у покровах різдвяної ночі,
В сокровенності цих, подарованих Богом, хвилинах.
За святковим столом знов збереться велика родина,
І ця радість серця переповнює й ніжно тривожить.
Коляда прозвучить з уст дітей, мов самих херувимів,
І сьогодні цей день, коли смутку коритись не можна.
Усе місто давно вже засипане снігом пухнастим,
Чути дзвоників сміх, і в лампадках холодні вітрини.
Прийде скоро Різдво, - хай воно подарує нам щастя,
Коли звістка весь світ пронеслась про народження Сина.
вульгарно - це все відносно, це вірш лиш, якщо так і далі буде все йти зараз в суспільстві як іде, пропаганда і навязування і маніпуляція цінностями, не знаю як ти скажеш це через 10-20, система ламає свіх, майже всіх, особистостям важко в цьому світі.
Halyna відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тим не менше, все має свої межі і рамки. І правила не для того, щоб їх порушувати. Якщо би всі робили і говорили те, що хочуть і як хочуть, думаю, панував би суцільний хаос. А поезія - це, насамперед, творчість, естетика.
Бажаю всім нам - попри все, залишатися таки, особистостями 
