Час...
Які широкі крила маєш,який високий,далекий політ?!І яке болюче падіння,шумне.
Час...
Який довгий у бездіяльності,у ледарстві й гультяйстві;короткий же ти,Часе,у труді.
Спершу поволі ти ступаєш,рачкуєш,ледве "ноги волочиш"-а так хочеться , щоб швидше,щоб зрости.І чує Час наші благання,бачить прагнення піднятися до неба...Він попережає:"Не спіши!"Але наші жадання заглушують голос,не чуємо ми вмовляння "рідних вчителів".
Скільки було застережень:Ще вирости зумієш!Дитинством насолоджуйся!" - та ці вмовляння ніщо у порівнянні з нашими.
Якби так мрії інші збувалися,як наше прагнення вирости .
Нам здавалося:дати б нам років пару вперед,то гори всі зуміємо переставити,змінимо світ,зробимо революцію,сконцтруюємо все реформами.О Боже,як багато прагнень-мрій - скільки мало стало нам часу.Якце було просто колись,як неможливо зробилось тепер.І кожен так:усі щось хотіли,усі майже нічого не можуть-Час вершить свої великі справи,забирає від нас:забирав у "великих",брав у "маленьких"; не лишав нічого прадідам,батькам,не хоче дарувати нічого і мені.
Як жаль,що Час іде ,будує,роки пливуть,а мені щось не твориться,ніяк не вдається зробити величне,чомусь не встигаю навіть до нього(Часу)добігти.Небагато книг я прочитала,мало пізнала світ,бачила людей,та почала поспішати,бігти хвостом за Часом;зрозуміла,що потрібно спішити ,не гаяти час,намагатися зробити той високий і далекий політ,пом*якшити болюче падіння.Тому в мене майже постійно немає часу,не вистачає встановленого:мало24 годин.Обернусь на хвилинку , зіб*юся хоч на мить - ще більше треба надолужувати,виправити,зробити.
О невблаганний Часе!Всюди ,ти,лишаєш слід : історія,економіка,мистецтво - усі науки тобі підвладні,а головне - людське життя,молодість прекрасного світанку,симфонія юності,незабутні пекучі почуття...
Щодня кудись поспішаю,біжу,думаючи чи все прихопила,чи вспію до заходу сонця,до появи маленьких зірок.
"Часоманка!" - вже подруга каже ,бо,мабуть єдина знає,що кудись поспішаю;для інших - я живу звичним помірним темпом.
Чи треба йти в ногу з Часом? Чи треба бігти,щоб встигнути звершити для віків? Чи потрібна 25 година?
Скажу як прийде Час,як мудрість трохи нашкребеться,коли вже буду знати,що ніч,що зорі в небі,...коли зустріну Час!?
ID:
202239
Рубрика: Проза
дата надходження: 22.07.2010 15:20:53
© дата внесення змiн: 22.07.2010 15:20:53
автор: Ірина Калина
Вкажіть причину вашої скарги
|
