Ти зазнався, точно, зазнався!
Ти ніколи раніше не гнався
За новинками світу моди
І не вірив в прогноз погоди.
Ти зухвалий став і цинічний,
Втратив совість і страх кармічний.
Перестав вслухатись у тишу,
Не читаєш те, що я пИшу.
Ти не дивишся, і не бачиш,
Ти ніколи більше не плачеш.
Ти сумуєш окремим сумом
І бажаєш здаватись розумним,
Щоб тебе усі поважали,
Щоб тебе не зневажали.
Скільки гордість ти ще будеш тішить?
Ярликів на усіх не навішать.
