Місто покрите сірим пилом
причесане різкими вітрами
умиротворене ароматом квітучих плодових.
Таким було того дня місто.
Я йшла й дивилася під ноги -
і погляд наш упав на одне й те саме.
Посмішками світлими подібно воскресінню
ми стали знайомі.
Ти подав руку художника -
малював у повітрі картини.
А мені ввижався затінок від свічі
І його образ
одягнений
в уривки бездонного неба
що пливе поза часом
не прикутого цвяхами
рамками пристойності й іншими
слизькими умовностями.
Сухе листя
що отримало нове життя
після глухих заметів
крутилося й шаруділо по вологому асфальті.
Ближче до вечора стало холодно.
Очі таксиста
були смутними й самотніми.
За спиною почувся гуркіт колес електрички.
