Іду я на Голгофу стільки літ!
Дорога випала мені нелегка.
А під ногами тільки твань і лід,
В моїй душі - печалі вічна спека.
Очам так боляче, бо навкруги
Куди не кинеш оком: безнадійність.
Кружляють в небі високо круки,
Крилами перекреслюючи ніжність.
Я на Голгофу йду. Йду без жалю,
Щоб дітям легші випали дороги.
І про одне я Господа молю:
Лиш дітям не лишай мої тривоги!