Розбите серце кров’ю плаче
Чому не даш йому жалю
Воно вискакує неначе – шукає вихід із вогню
Серце кричить: "Тебе кохаю!"
Але залиш мене прошу!
Воно хотіло б знайти спокій
Легкий душевний суїцид,
Йому так тяжко повертатись в той морок наче антрацид
Бракує бідолазі світла, бракує хворому тепла
Зачинена немов у клітці, в якій дверей нажаль нема
Знесилене важким коханням,
Воно шука якісь ключі,
Нерозуміє, що все марно
Це чорна кішка у ночі...
Жевріє ще якась надія, якась безглузда маячня
Чомусь не вірить, що та мрія –
Давно пішла, її нема...
