Матері з війни прийшла новина,
що син її більше не прийде додому,
вона ж ту війну вмить прокляла,
та не потрібна та біль зараз нікому.
Вона вже жаліла що його народила,
томущо ця втрата сильніш за життя,
і згадала вона як з ним поруч ходила
а тепер на столі стоїть лиш куття.
Батько сідий ще більш побілішав,
і сестра зробилася завсім бліда.
Брат лише хустку на воротах повісив
ізначило це, що случилась біда.
Це значило те, що війна ця проклята
знову жертву страшну принесла,
це значило те, що хлопці завзятті
померли, вона їхню кров пролила.
пару років минуло, війна закінчилась,
та сина батькам ніяк не вернуть,
мати від болю страшного втомилась
бо рідного сина їй не забуть!
