Я до тебе приношу
Своє серце розбите,
Полікуй ти його, загої мої рани,
Дай надію йому,
Щоб жило воно І кохало.
Полікуй ти його, загої мої рани,
Щоб не плакали очі
І душа не кричала, тривожно забившись вві сні,
Дай йому спочить, я тебе благаю.
Мені страшно, але в далеку путь воно зібралось,
Зустрітися зі смертю забажало,
Хоч для душі це радісно, я знаю.
А серце щимить, від болю тріпоче,
Не може так просто воно помирать,
Покидать ці луки і сади,
Солов'їни хори і річкові причали,
Сонячні ранки і теплі такі вечори,
Запах Весни І життя своє молоде...
Дай надію йому, залікуй мої рани.
1992 р.
