Тихо сонце згасає
Серед сосен величних,
Знову день догоряє
На моїх очах.
А я вечором сяду
Біля дуба старого
І дитинство згадаю,
Що згубилось в ночах.
Перед мною воскреснуть
Дні далекі, минулі,
Що тривожили душу
Та печалили кров...
Мої роки, як птиці
Тихо в даль відлетіли
І зродили у серці
Журавлину любов.
Рідна ненько, ти земле
Прийми сповідь від сина,
Прийми думи тривожні,
Що зовуться життям...
Моя земле кохана,
Моя земле єдина
Своє серце для тебе
Я навічно віддам.
І летять мої думи,
Летять на простори -
Все життя перед мною
На долонях лежить.
Так прийми мою пісню,
Так прийми мою радість -
Тобі низько вклонюся,..
Перед тим, як спочить.
А сьогодні я серце,
І усі свої думи,
Що так довго роками
Для тебе беріг,
Всі без останку,
Усі до одної
Я сьогодні покладу,
Як квіти до ніг...
