Чекав коли заглянуть зможу знову в сірі очі
Щоб подивитись, що зробити може з нами час
Пішли на зло чи може користь одинокі ночі
Чи час забув назавжди та не згадував про нас
І от, момент коли нарешті поглядом зустрілись
Не зовсім зрозумілий він, не радісний зовсім
В момент, в середині, щось ніби надломилось
Жаги, щоб повернути все назад уже не бачу в нім
Сумний до волі, видно зразу в нім байдужість
Не бачу глибини колишньої, лише одна печаль
Нема палких емоцій, напруженість там, скутість
У погляді читаються чомусь одна печаль та жаль
Бажання бути далі бачу та страх зустрітись знову
Відраза чути голос, що ранить кожним словом
Не реагує погляд більше на мою чудну промову
Стоїм ми ніби поряд, але по факту бачу не разом
Прощання у очах, цей погляд ніби остаточний
Але поставить крапку, повинен точно кожен сам
Прийнять чи відпустити, це вибір не приємний
Потрібно тільки вірити своїм бажанням і словам
Знов хочеться заглянути по глибше в сірі очі
Побачити вогонь, що так приваблював завжди
І щоб збулись усі загадані бажання серед ночі
Що обіцяла приведуть бажання всі до правоти
Свої поставив крапки, сплю тепер один спокійно
І час тепер покаже, чи всі прокляття догорять
Нарешті вільним відчуваю я себе і це приємно
Та все чекаю погляд від якого я не зможу встоять
31.10 2024 (Яресько Я.М).
