Сховаю темні почуття
Я в серці десь на дні,
Щоб протягом всього життя
Цілісінькії дні
Не мучили мене вони.
А краще прожену
Я з нього їх. Хай, мов човни,
Пливуть у далину,
В якій ані душі нема
Й ніколи не було,
Лиш порожнеча та пітьма.
А щоб лише цвіло,
Мов квітонька, моє життя,
Я в серце упущу,
Мов сонце, світлі почуття
І вже не допущу,
Щоб темні почуття ввійшли
У нього ні на мить,
Аби навік вони пішли,
Бо ж з ними лиш тужить
Я буду гірко та страждать
І марно кожен день
Від когось допомоги ждать
Увесь свій вік лишень.
Тож хай лиш світлі почуття
У серденьку живуть.
У них вбачаю я життя
Свого найвищу суть,
Бо з ними тільки буду жить
Щасливо в світі цім
Я кожен день і кожну мить,
Чого й бажаю всім
Вам, люди нинішні і ті,
Які іще прийдуть
В цей світ колись у майбутті,
Якого всі так ждуть.
Євген Ковальчук, 16. 02. 2021