Вінець творіння був, чи може ні?
…За образом своїм…чи то помилка?
Умитий і охрещений в воді,
Невинний ніби всесвіту піщинка.
Якщо ми всі такі як і творець,
Душею, тілом, думкою, ділами…
Який для нас задумано кінець?
Бо весь наш шлях кривий та з колючками.
У дзеркало поглянь, ти Бога бачиш?
Ти віриш в те, що ти і є любов?
Невже все зможеш і усе пробачиш?
А як же гріх? Його ти поборов?
А може ми, як той вінець творіння,
Себе возвисили в безумстві, що без дна?
Вже не слова, а тільки бурмотіння
Замість молитви линуть в небеса.
Доріг багато, можна вибирати,
Але вони ведуть в один кінець.
Ще прийде час на себе приміряти
Терновий, закривавлений вінець.
4.08.24р. Олександр Степан.
