Одного разу до перукарні завітав старий чоловік з довгим сивим волоссям. Він сів у крісло до майстрині Галі й попросив розчесати його волосся своїм власним гребінцем-щіткою. За роботу він розрахувався цим же ж гребінцем, порадивши Галі уважно оглянути волосся, що на ньому залишилося. Старий чоловік пішов, а Галя, зацікавившись,перевірила на ньому волосся, а воно золоте! Галя розчесала волосся на собі і з подивом помітила, що її волосся на гребінці також стало золотим!
Здивована Галя вирішила спробувати гребінець на наступному клієнті. Це був неприємний, грубий чоловік. Галя розчесала його тим гребінцем, підстригла, а потім знову перевірила. І знову жодного натяку на золото – волосся на гребінці залишилося звичайним.
Це відкриття заінтригувало Галю. Вона почала експериментувати, розчісуючи волосся різних людей тим гребінцем. І з часом зрозуміла, що гребінець володіє дивовижною властивістю: якщо людина добра і щира, то на ньому після розчісування залишаються золоті волосини, сяйво яких залежить від чистоти душі. А ось волосся злих і заздрісних людей на гребінці залишалося звичайним.
З того часу Галя використовувала чарівний гребінець не лише за прямим призначенням, але й як своєрідний індикатор людської душі. Її перукарня стала відомою не лише якісною роботою, але й щирою атмосферою доброти й душевності, адже Галя завжди вміла розгледіти в кожному клієнті найкраще.
