От би чаю з лимончиком,
десь на березі моря.
з печивом, цукерок горщиком,
і ніколи не знати б горя.
От би квасу з кухоль чи два,
десь у горах, між ялинок зелених.
М'яса, риби, й не треба слова,
лише думи, між скель таємних.
От би келих сухого вина,
і в печеру, ген під водоспадом.
Трохи сиру, і лише мілина,
самота пахне лиш шоколадом.
От би віскі чи рому ковток,
біля дерева в чистому полі.
Де краса пробива до кісток,
захід сонця в щасливій долі.
От би кави горнятко з корицею,
і на ґанку зустріти світанок.
Чи гуляти нічною столицею,
чи співати, поки робиш сніданок.
От би чашку теплого шоколаду,
і на кріслі навпроти каміну.
Довести усі справи до ладу,
не лишати після себе руїну.
