250-Д
“... I come back fighting.
My weapons are so shiny.
The Great Martian Desert saw my return.
I want to go home now
but somebody’s calling me.
The driver of a MWMIK is honking his horn…
P.S.: …and off I go!”
*** 250-С
“ ...Я краще згину в боротьбі
аніж довічно тлітиму у рабстві.
Мій бій запеклий і вогнетривкий -
від надр земних до крил космічних станцій.
*** 250-М
“...Мої діти
по той бік орбіти,
син і дочка - ранні пташки.
Небесами
відстань між нами,
відміряна точка у різні боки.”
*** 252 -Д
“...Я упаду в рудий пісок,
висмоктуючи кисень зі скупої атмосфери,
і виглядатиму пташок,
що зявляться от-от на захист неба.
І от я вже у їх рядах,
а за горою рідна хата -
камінні стіни, металевий дах
і одинокий дуб листатий.
Мій друже, Дубе, подивись!
Це я, твоя сестра, Калина.
Ти вистояв! Глибоко в червону твердь уріс.
Тут ти свій, а не чужинець...”
*** 252-М
“На порозі
стою і не в змозі...
щось шепочу, летять ластівки.
Ластівочки!
До сина, до дочки
я не в змозі летіти; не в змозі туди!”
*** 252 - С
“... Мальовничі хутори жовтих долин,
електростанції в сухих каньонах,
працівники, виробники товарів і машин
усе і всі беззаперечно хочуть волі!
Золото шукати,
граніт довбати
ніхто не хоче,
а хочуть вони
весною коло хати
квіти саджати
і на столи стелити
лляні скатерки...”
*** 255 - М
“ ... У небі рожевім
зійшлися в двобої,
Один із них -
Мій син...
Син титанів
Зализує рани,
Іде переможцем
По кручах твердих...”
*** 255 - Д
“...This place is so hostile.
It burns them entirely.
It tried to burn me when I was born.
I fight for my garden
as a true survivor.
The battle continues but I’ve already won!
P.S.: …And here I am!”
