Поема — двісті двадцять четверта
Перш ніж душею
просочилася
вся твоя змога
перш аніж мив би сльозою
ці крихітні ступні і ноги —
бува від Бога:
серце вигукує цільну любов!!
так як воно —
пташеня у дуплі...
вірно ж — недобре без
Богородиці і — допомоги??
недобре без Матерньої любові??
без — хреста?!
Це я гукав, млада дівчино! —
зовні проста
та з серцевини — не проста
А Богомати з середин золотих —
ніби проста й — не проста!!
Щезне — людська краса!
це лиш попутниця — тим
хто Красою ізвнутрь Богом
виповнивсь!..
ти проходиш Вірменією...
і попутниць
красивих
най би Бог і беріг
злі лишають голів...
хто сягнувши на вище в красі...
як не змусив їх заміж
не завів за кінечний поріг...
і Христос — Оберіг
й Сам Красою
ізвнутрь Богом виповнив...
Й віддалився я, Боже,
і слухав
віддалився
у небо — і слухав...
й понад небом і морем —
став цівницею Духа...
я пташок
що з дупла —
я до Ніни любов’ю гукав!!
і пішла по землі
вже — страшна пошаскуха
а я ще не грузин!
а я в небо —
і слухав
і що зорі в траві
а я слухав
й понад небом і морем —
став —
цівницею Духа!!
перш ніж мив би сльозою
твої крихітні ступні і ноги...
Буває ж від Бога!!!
27.01.2021,
Київ
9
Для чого народились ми?
Бог дає книги?
Про ці Божественні книги говорили дійсно найсильніші поети. Говорив на Пленумі Київської організації НСПУ Іван Михайлович Дзюба, про що збереглися матеріали в «Літературній Україні»,
а також про його слова — є в телепередачі «Плеяда» з телеведучою Людмилою Лисенко. А обговорення першої книги, якого чекали такі совістливі віруючі поетки як Ірина Жиленко, не було. Мені Ірина Жиленко казала: «Ми сподівалися, що буде велике обговорення книги «Деміург»».
Все здрібніло!
Велике не зазвучить в болоті. У 21-у столітті соціально-мережне сильно здрібніло — йде вже явне розмежування тих, що повернули на 180 градусів, з Христом, від остаточного зболочення. Люди вбиті інформаційно.
Прагнення чи не у всіх — влізти в дрібність, підігнутися під дрібність. «Якщо в своїх скорботних молитвах Ольга Седакова права, то Швеції нема», — сказала поетеса-шведка… Тобто, Ліна Костенко, Ігор Шевчук (якщо точно — Бог і Богородиця в ньому), Тетяна Майданович, Микола Воробйов, Василь Герасим’юк, Михайло Григорів, — цільні, явні християнські поети (!), і ще поети інші, — і їх не слухають, то, запитується, є в них Христос? Якщо поети ось ці — праві, то не тільки Швеції, континентів нема!!
(див.: "З природної его-фортеці — до Джерела Христа: поворот на 180 градусів",
КП, Ш.І.С., розділ Проза)
