РІВНОАПОСТОЛЬНА НІНА

                   Поема  —  двісті  двадцять  четверта


Перш  ніж  душею
просочилася
вся  твоя  змога
перш  аніж  мив  би  сльозою
ці  крихітні  ступні  і  ноги  —
бува  від  Бога:
серце  вигукує  цільну  любов!!
так  як  воно  —
пташеня  у  дуплі...


вірно  ж  —  недобре  без
Богородиці  і  —  допомоги??
недобре  без  Матерньої  любові??
без  —  хреста?!


Це  я  гукав,  млада  дівчино!  —
зовні  проста
та  з  серцевини  —  не  проста


А  Богомати  з  середин  золотих  —
ніби  проста  й  —  не  проста!!
Щезне  —  людська  краса!
це  лиш  попутниця  —  тим
хто  Красою  ізвнутрь  Богом
                                               виповнивсь!..
ти  проходиш  Вірменією...
і  попутниць
красивих
най  би  Бог  і  беріг
злі  лишають  голів...
хто  сягнувши  на  вище  в  красі...
як  не  змусив  їх  заміж
не  завів  за  кінечний  поріг...


і  Христос  —  Оберіг
й  Сам  Красою
ізвнутрь  Богом  виповнив...
Й  віддалився  я,  Боже,
і  слухав
віддалився
у  небо  —  і  слухав...
й  понад  небом  і  морем  —
став  цівницею  Духа...


я  пташок
що  з  дупла  —
я  до  Ніни  любов’ю  гукав!!


і  пішла  по  землі
вже  —  страшна  пошаскуха
а  я  ще  не  грузин!
а  я  в  небо  —
і  слухав
і  що  зорі  в  траві
а  я  слухав
й  понад  небом  і  морем  —
став  —
цівницею  Духа!!


перш  ніж  мив  би  сльозою
твої  крихітні  ступні  і  ноги...
Буває  ж  від  Бога!!!


27.01.2021,
Київ

9
Для  чого  народились  ми?
Бог  дає  книги?  
Про  ці  Божественні  книги  говорили  дійсно  найсильніші  поети.  Говорив  на  Пленумі  Київської  організації  НСПУ  Іван  Михайлович  Дзюба,  про  що  збереглися  матеріали  в  «Літературній  Україні»,
а  також  про  його  слова  —  є  в  телепередачі  «Плеяда»  з  телеведучою  Людмилою  Лисенко.  А  обговорення  першої  книги,  якого  чекали  такі  совістливі  віруючі  поетки  як  Ірина  Жиленко,  не  було.  Мені  Ірина  Жиленко  казала:  «Ми  сподівалися,  що  буде  велике  обговорення  книги  «Деміург»».
Все  здрібніло!
Велике  не  зазвучить  в  болоті.  У  21-у  столітті  соціально-мережне  сильно  здрібніло  —  йде  вже  явне  розмежування  тих,  що  повернули  на  180  градусів,  з  Христом,  від  остаточного  зболочення.  Люди  вбиті  інформаційно.

Прагнення  чи  не  у  всіх  —  влізти  в  дрібність,  підігнутися  під  дрібність.  «Якщо  в  своїх  скорботних  молитвах  Ольга  Седакова  права,  то  Швеції  нема»,  —  сказала  поетеса-шведка…  Тобто,  Ліна  Костенко,  Ігор  Шевчук  (якщо  точно  —  Бог  і  Богородиця  в  ньому),  Тетяна  Майданович,  Микола  Воробйов,  Василь  Герасим’юк,  Михайло  Григорів,  —  цільні,  явні  християнські  поети  (!),  і  ще  поети  інші,  —  і  їх  не  слухають,  то,  запитується,  є  в  них  Христос?  Якщо  поети  ось  ці  —  праві,  то  не  тільки  Швеції,  континентів  нема!!

(див.:  "З  природної  его-фортеці  —  до  Джерела  Христа:  поворот  на  180  градусів",
КП,  Ш.І.С.,  розділ  Проза)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003088
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2024
автор: Шевчук Ігор Степанович