на порозі старої матерії
де не в змозі вже втримати сліз
споглядаємо слід кавалерії
що веде у засніжений ліс
де лежить біля краю стривожено
вздовж дороги що тягнеться в ніч
сутність наших страхів перемножена
на основу із злих протиріч
у посвячених і ненатруджених
ми шукаєм відсутність води
вимагаємо шани у суджених
що печуть хліб глевкий з лободи
і дарункам надісланим з Азії
не дивуємося вже давно
в амнезії чи в вогкій фантазії
ловим рибу у грі в доміно
витріщаємося на місяця
серед астрологічних химер
і свідомість свою що вже біситься
перетворюємо на флюгер
і ховаємося у коробочці
завбільшки у третину землі
що в полоні червоної кнопочки
ще гойдається в часу петлі
080623
