|
Якби я дізналась, що завтра помру,
Писала б так само. Їй та Йому.
Плакала, відкривала душу, звала назад,
Захоплювалась, поважала, потребувала підтримки й порад.
Як хочеш, можеш не відповідати,
Але пообіцяй хоча б одного разу прочитати,
Хоч це й буде, немов контрастний душ,
Уявімо мій останній чистий аркуш,
Проглянем швидко його вміст.
По-перше, більше я не егоїст,
По-друге, просто краща версія мене,
Така, яка тобі зайде.
Така, яка тебе знайде,
І, давай, будь ласка, без "але".
Якби це сьогодні - останній мій день,
Я б хотіла бути поруч із Вами лишень.
Якби я знала, що завтра помру,
Стало б легче, якщо з тобою говорю.
Не слухай, що інші говорять,
Пам'ятай, я завжди буду поряд.
Я буду чекати, завжди прийму,
Сказала б просто: іди, обійму,
Давай спробуєм ще раз,
Просто живи. Дай собі шанс.
Я б взяла тебе в інше життя,
Я б так само дивилась. Щодня,
На білій чи чорній смузі,
Я б іще раз додалась у друзі,
Я... ні про що взагалі не шкодую,
Я так само тебе... обіймаю, люблю, цілую!
Можна я ще раз по тебе зайду?
Я і в наступному тебе. Знайду.
Аби ще раз відчути твій погляд,
Я була б завжди десь поряд.
Я б жартувала, поводилась часом дивно,
Але тебе так само. Незмінно і дуже сильно!
Вийди, хоча б на декілька фраз.
Я хочу з тобою. Ще раз.
Можна хоча б трішки?
Можна в нас будуть якісь свої фішки?
Якісь свої жарти, традиції, сльози?
Можна далі разом, по одній дорозі?
Можна з тобою до скону?
Я буду так само дивитись, як на ікону,
Буду для тебе краще за всіх,
А нас давно вже скрізь приймають за своїх.
Я вибачалася б за кожне слово,
Боялась образить хоч чимось. Випадково.
Цілувала руки. Стояла б на колінах.
Обом сказала, які для мене рідні.
Давай хоч до єдиної-першої помилки?
Все одно я весь час обіймаю тебе, просто подумки.
Ви обидва стали моїм рефлексом. Безумовним.
Можна хоча б родичем. Некровним?
Можна я хоча б недовго. Хоч на твоєму порозі?..
Вірю, що скоро побачимось знову. Я вже десь у дорозі...
02.04.23 р. Київ, Україна
Шановні вільні люди!!! Я волонтер і з першого дня повномасштабного вторгнення разом із найкращими людьми наближаю нашу Перемогу. Але наша сила - у єдності. За можливості прошу підтримати нашу волонтерську діяльність. Кожен донат важливий:
- підтримати наших Захисників - акторів у складі 103 автороти ЗСУ:
🔗Посилання на банку:
https://send.monobank.ua/jar/6dQp7BzU7e
💳Номер картки банки:
5375 4112 0406 5218
- підтримати невтомних волонтерів "Львівські Бджілки":
Моно:
5375414143352507
Приват:
5363542320801872
- також дуже оперативно треба закрити збір на автівку:
✅ https://send.monobank.ua/jar/VFNi5n5Az
✅ Monobank: 5375411205931863
✅ ПриватБанк: 5169360017297056
✅ PayPal: mitsynya@gmail.com
ID:
985199
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 04.06.2023 11:29:27
© дата внесення змiн: 04.06.2023 11:33:03
автор: Маргарита Мельничук
Вкажіть причину вашої скарги
|
