Зізнайся хто вона така
З ким розум ти забув, думки та почуття
З ким відчува себе ти як пташина
Вільна та непокірна
Для кого вночі ти квіти з клумб зрива
Кому вірші на клаптях ти писа
Скажи, скажи, скажи
Не муч мене скажи нарешті
Наскільки я тобі гидка?!
Настільки що аж пішов ти до другої
Хай буде так, хоч задавися ти в устах її
Хоч потопися ти в очах її
Забудь про мене
Люби її та бережи
Й дам на прощання тобі одну пораду
Не нівечи її як ти мене колись.
