Історію творять щирі,
Непафосні і завзяті,
Що прагнуть жити у мирі,
За нього йдуть воювати.
Бо є, на жаль, ще істоти,
Яким вже півсвіту мало,
Як Бабі Язі, що проти
Усього чого попало.
Їм війни би розпалити,
Народу би повбивати,
І оком своїм неситим
В чужу заглядати хату...
Тож спокій лиш тільки сниться
Непафосним і завзятим,
Їх Божа веде десниця
Зі злом за мир воювати.