З літнім часом і запахом моря, Ми заснули й під сонцем тонемо. Лиш роки минулого горя Із хмарками хитаються втомлено. З літнім часом, що нас обеззброїв, Пара сердець у такт з прибоєм. Вітер грається волоссям твоїм. Карий погляд думки заспокоїв. З літнім часом повечоріло, Та зігріті руки і тіло. Ти смієшся, я цілую не вміло. Не дарма за тебе боліло... бо ти усе, що душа хотіла Присвячено моєму скарбу 08.02.20 ©Стася (Максим Стаськів) (Maksym Staskiv)
ID: 868664 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 20.03.2020 12:40:43 © дата внесення змiн: 20.03.2020 12:40:58 автор: Моряк
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie