Не можу мила все забути,
Твою усмішку чарівну,
Твоє волосся, ніжні руки,
Я все ще нібито люблю.
Я уявляю тебе поруч,
Чекаю твій прихід у снах,
І знаю, прийдеш моя люба,
Ми підемо разом у сад.
В саду все буде як в тій казці,
Тебе на танець запрошу,
Під спів пташок ще й поцілую,
Тебе одну, лишень, люблю.
У сні ми будемо гуляти,
Сміятись, бігти в полі тім,
В блакитне небо поглядати,
Мовляти радий, що зустрів.
А потім, підемо до річки,
Ми тільки будемо удвох,
Ніхто не буде заважати,
Нам говорити про любов.
Ну ось, вже ранок,
Й знов прокинувсь,
І зрозумів, це все був сон,
Шкода, шкода, що закінчився,
Я буду згадувати знов.
ID:
868491
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 18.03.2020 20:00:41
© дата внесення змiн: 18.03.2020 20:00:41
автор: O_Ivan_Anatolievich
Вкажіть причину вашої скарги
|
