ВЕСНУ НА КРИЛАХ ЛАСТІВКА НЕСЕ…
А .РОЗУМНИЙ.
Ластівка на крилах несе юну весну
В надії , синьооку мрію жадану.
Лагідне сонечко цілує в щоку
і піднімає , від сну раненько-рано.
Сонце , одягло золотисту вуаль
і розпустило проміннячко золоте.
Пливуть, хмарки човником у синю даль
Усміхається , пташці небо голубе.
Вдарив , грім пролетіла блискавиця
І розлився , цілющий дощик до землі.
Пробуджує , дзвін небесна дзвіниця
Сяє , райдуга у божественній красі.
Вдивляюсь, у небо сонячну блакить
туди , де кружляють ластівки щасливі.
Вдихаю , у пахощі прекрасну мить...
І вслухаюсь, як щебечуть пташки милі.
Вже розцвіли ніжні нарциси під вікном
І пишні коси вишня розпускає.
Радіє ,лелека і тріпоче крилом-
Я стою, і милуюсь земним раєм.
М ЧАЙКІВЧАНКА
Я в захваті від краси художнього слова! Гарно, Маріє! 
