Блукаючи між сторінками книг,
Шукаючи на нових відповіді сталі,
Так хочу встигнути, як геній встиг –
Розвідати загадку світлої печалі.
Торкнутися нетлінних почуттів,
Залишених, ув’язнених чорнилом…
Коли той, що кохав, уже зітлів,
Написане ж серця нові зігріло..
Горить вогонь, імбирний в чашці чай…
Квиток у мрію у розкритій книжці…
Ти вже мандруєш? Трошки зачекай!
Я дочитаю – будем двох щасливці -
Блукати поміж вічної журби,
Підглядаючи за чужим коханням,
Думок чужих збиратимем скарби,
Впиватись власним будемо мовчанням.
