Не сотвори собі кумира.
Най живою буде завжди
Наша віра.
Комусь ти поклоняєшся
В житті,
Когось боготвориш,
Слова любові говориш,
Молишся на вроду ти її
І їй співаєш пісні солов"я
" Лиш тебе кохаю я,
Тебе одну, лише тебе одну!"
А знаєш?
І любов ота хворіє,
Вірус нелюбові діє.
І серденька її
Твоя любов уже не гріє.
А ще - любов сліпне,
Краси навколишньої
Уже не бачить,
І глухне - не чує як
Серденько чиєсь
Так гірко плаче,
І німіє - і говорити
Не вміє,
Слів і мови для дівчиноньки
Уже нема.
Та віра наша ще жива.
Надія нові паростки пускає.
Любов хворобу ту долає.
Життя й любов
Весною воскресає!