У цей весняний теплий вечір
Надворі плаче дощ рясний,
У шибку однозвучно плеще, –
Біжать струмками краплі вниз.
На мене холодом війнуло
В обіймах сутінків густих.
Самотньо стало так і сумно, –
Цьому причина тільки ти.
Погода вітряна шумлива, –
Не втриматись мені від сліз.
Дощ за вікном – на серці злива,
Думок горючих фаталізм.
Як боляче мені, як тяжко
Розлуки розчинити біль!
Печально як – від втрати щастя –
Душі, що вірила тобі!
Моє розлука серце крає, –
Тепер ти зовсім став чужим.
Уламки щастя розсипаю,
Бо що мені тепер до них?
Колись же стихне, згасне спогад,
Розтане туги в серці лід
І повний ніжності мій погляд
Спрямує думку долі вслід…
21.05.2014
