СІЙ ЗЕРНО ПРАВДИ
Поете,читаю вірш між рядків
У твій рай,заглянула оком.
Плетеш,вінець з солодких слів
Світ ,бачиш поглядом високим.
Спустися, на землю з висоти
Не розсипай ,перли у болото.
Сліпець,не бачить твоєї краси
А глухий,не чує твоєї ноти.
Один,в калюжі бачить небо
А Інший ,болото рів і яму.
Мудрець,дасть руку в потребі
А дурень,напише догану.
Якщо ти, такий крутий чувак?..
Вмієш,чужу думку осудити
То ти ,сій зерно правди як мак
Щоб людям ,Сонцем світити.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
