Твоє́ кохання ще співає у душі
А руки — надзвичайну ніжність пам'ятають
Та очі сяють, мов ті зорі уночі
І тільки— но думки гарячі долітають
Лишити би це все, й до тебе повернутись
На мить би обійняти, і сказати — що люблю́...
Але вже безграничний океан мене з тобою розділяє, що не перетнути
І сил не вистачить, не добіжу, не допливу
Буває й так, що люди о́дне одного не бачать, та кохають
Торкаються серця — десь в небі, в вишині
Пробач, що казка ця є недописана, а далі як — не знаю...
Хай Бог дарує мудрість серцю, й спокій для душі!
P.S. Все одно безмежно, надзвичайно......кохаю! Таке не забувається ніколи!!!
