Пам'ятаю

Твоє́  кохання  ще  співає  у  душі
А  руки  —  надзвичайну  ніжність  пам'ятають
Та  очі  сяють,  мов  ті  зорі  уночі
І  тільки—  но  думки  гарячі  долітають

Лишити  би  це  все,  й  до  тебе  повернутись
На  мить  би  обійняти,  і  сказати  —  що  люблю́...
Але  вже  безграничний  океан  мене  з  тобою  розділяє,  що  не  перетнути
І  сил  не  вистачить,  не  добіжу,  не  допливу

Буває  й  так,  що  люди  о́дне  одного  не  бачать,  та  кохають
Торкаються  серця  —  десь  в  небі,  в  вишині
Пробач,  що  казка  ця  є  недописана,  а  далі  як  —  не  знаю...
Хай  Бог  дарує  мудрість  серцю,  й  спокій  для  душі!
     P.S.        Все  одно  безмежно,  надзвичайно......кохаю!  Таке  не  забувається  ніколи!!!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859326
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.12.2019
автор: Witer