А ти живеш своїм життям -
Культурним, політичним
Своїм вклоняєшся богам,
Не втративши обличчя.
Ти місто арок, колонад
Письменників, поетів
Прадавніх пам'яток і свят
Падінь, яскравих злетів...
Оригінальний антураж,
Привітна атмосфера,
Що аж не віриться - ти наш!
Не Марс, і не Венера...
Ну де б я ще почути зміг
Смачне вкраїнське слово -
Ти крізь віки його беріг,
Примножуючи мову.
Хоча відчулася мені
До інших - толерантність:
Російських, польських "гомонів"
Траплялося достатньо.
Я закохався у твої
Провулки і трамваї...
У Стрийськім парку солов'ї
Піднесено співали
Про наше літо золоте
Про сум і про кохання
Про дух свободи і про те,
Що я тут не востаннє.
Хай стане пороху на всіх
В твоїх порохівницях
І вбереже Господь від лих
Ти - сам собі столиця!
Фото з інтернету
Гарно... Я теж туди хочу, але все якось не траплялось нагоди відвідати легендарний Львів. Тепер вже навряд чи вдасться... Тому обмежусь твоїм віршем, Ярослав!
ПисЬменників...
В останній строфі не вистачає розділових знаків
Життя непередбачуване, Наталко, тож не зарікайся дякую за підказку. Мені здалося, що не лише в останньому катрені саме відсутність розділових знаків найкраще має передати атмосферу Львова
Гарна присвята у вас вийшла, Ярославе. Справдi, кожен населений пункт в Украiнi е неповторним, випромiнюе властиву лише йому красу.
Тiльки от у вас у 23 рядку у назвi парку 4 лiтера набагато правильнiше буде "и", а не "i" - "у СтрИйськiм парку" - мiсто ж ще е у Львiвськiй областi - Стрий.