А вона шукала себе в усьому
У квітці, травинці, у дереві життя.
Сходило сонце в небі голубому
Надихало... щаслива була, як дитя.
Шукала раю... попала у пекло,
Очі у жар - птиць мироточуть сльозою.
Не бачила сонця, у грудях дерло...
Не було радості, і жила самотою.
А приходить люта зима заметіль,
І до нитки оголює розкішний сад.
На плечі сипле сніг, до ніг білу сіль...
У пелену хмар заховався зорепад.
Від морозу, холоду в*януть квіти...
Пташка без пари високо не літає.
А хто не вміє коханих зігріти...
Той свою половинку навік втрачає.
Без пари пташка літала по світу...
Хоча у паспорті була кругла печать.
А маленькі діточки, як ті квіти...
Їх треба зростити, від гріз захищать.
Працювала пташка зранку до ночі
А на людях вона ходила, як пава .
У тузі страждало серце жіноче
Лікувала пісня... Богиня октава.
А вона шукала себе у всьому
У своїх руках творила світ прекрасний.
Великий поклоняється малому...
Світить ясним сонцем, допоки не згасне.
2-----------------------
Будь горда, не побивайся за ним,
І не вийся змією до його ніг.
Його слова, як після вогню дим...
Таких до зими, слід замітає сніг.
Він холодний Айсберг, місяць лютий,
А по знаку зодіаку - Водолій.
І до білого ложа прикутий,
Вітром обітне крила - пташці вольній.
Він самолюб, любить тільки себе...
За ним проллєш океан солоних сліз.
Не вміє любить погубить тебе,
А такі пють соки у красунь беріз.
Він не зігріє тебе, не зігріє...
Не марнуй на нього молоді літа.
Не дасть руки у час безнадії,
Ви з ним на різних планетах - орбітах.
Ти поглянь у люстерко на себе...
Полюби себе... витри з очей сльози.
Ти молода і є шанс у тебе...
Не бійся холодних зим і морозу.
Вирви листочок вчорашнього дня,
І відкрий з нового листа сторінку.
Ти обпекла руки, як до вогня...
Памятай, все зможеш... ти сильна жінка.
