Коли ти доживеш до сивини,
То зрозумієш що життя минає,
Й насняться вам дитинства гарні сни,
Життя коротке,швидко так зникає.
Було в нім все і радість й навпаки,
І труднощі були і перемоги,
Спливають нам відпущєні роки,
Ми потребуєм рідних допомоги.
Побачимо ми наших онучат,
Почуємо щє сміх їх,їхні сльози,
А щє можливо наших правнучат,
В житті бувають різнії курйози.
Так проживи достойно це життя,
Завжди радій,жартуй і усміхайся,
Та маєш відійти у небуття,
То ж у гріхах своїх покайся.
19.09.15 рік
ите
