Слова омани, лагідні і ніжні,
Чарують мозок, логіку речей,
Отрутою паралізують душі,
Закриють світло мороком ночей.
Все чорне в біле. Біле все у чорне.
Слова облуди змінюють за мить
І чим сильніше нас до цього горне,
Тим глибше у душі воно сидить.
Зніміть пов’язку та очистіть очі,
Змивайте з уст п’янкий солодкий мід,
Не вірте в спокій оксамиту ночі,
Свої серця не оберніть на лід.
Як промінь сонця розганяє морок,
Як джерело, що б’є крізь товщу гір,
Слова надії, правди і любові
Змивають бруд, як швидкоплинний вир.
Умійте слухати і вчіться розуміти,
Читайте між рядків у морі слів,
Бо за брехнею ніде правди діти,
Не вічні замки із рожевих снів.
