* * *
Молись хоч тепер, Україно,
Коли вже стоїш на колінах,
Приведена на гільйотину,
За вироком юдосудді;
Проси за провини прощення, –
Що акцептувала лжевчення
Минуле століття скажене,
Понищивши храми святі;
Що досі ще мощі нетлінні
Не служать тобі в поклоніння,
І прикладом – старців моління,
А лиш для наживи попів;
Що терпиш при владі гидоту,
Даєш нечестивим роботу –
Тебе грабувати до поту,
Відправивши в рабство синів…
Молись, Україно, молись,
Щоб Він все простив хоч колись…
