Склалися у мене два віршики про зустріч з Музою. Вони ніби трохи перегукуються, але все ж відрізняються. Тож показую перший.
Вечір з Музою
Пізно ввечері, на вогник,
якось Муза завітала.
- Чом не спиш, старий козаче?
- Невже дня тобі замало?
Вірші можна вдень складати,
можна вранці, як не спиться,
мають всі поети спати,
може й дивне щось насниться.
Перетворять сни одразу
на чудові, дивні вірші,
всі поети й віршомази,
в кого кращі, в кого гірші.
Дайте й Музі відпочити,
не турбуйте серед ночі,
завтра віршика складете,
про кохання й карі очі.
Чи про очі волошкові,
теж чарівну силу мають,
де палкі серця юначі,
мов у вирі потопають.
Тож лягай спокійно спати,
прийде все в потрібний час,
і терпіння треба мати,
це казали вже не раз.
Та не дуже переймайся,
може бозна що наснитись,
щоб складати гарні вірші,
треба друже довго вчитись.
Вранці всі думки мудріші,
всім відомо недарма,
вранці й рими яскравіші,
навіть сумнівів нема.
Спи козаче, все минеться,
у минулому лишиться,
і у спогадах казкових,
незвичайне щось насниться.
Ні, моя чарівна Пані!
Я не можу просто спати,
за вікном чарівна Осінь,
розкидала свої шати.
У далеку дивну Осінь,
я зустрів своє кохання,
посміхнулась мені Доля,
наче Сонячне вітання.
Та зваблива, дивна Осінь,
була схожа на Весну,
і позбавила назавжди,
мене спокою і сну.
Тож даруй шановна Музо,
не для того ніч щоб спати,
для поетів час натхнення,
і ти маєш про це знати.
Так багато в світі віршів,
було складено вночі,
в кого кращі, в кого гірші,
бо не всі знайшли ключі.
До складання справжніх віршів,
що від серця і душі,
Небо нам дає натхнення,
щоб складати ці вірші.
Тож пробач чарівна Музо,
я тебе не турбував,
ти сама зайшла на вогник,
хоча й мала безліч справ.
Принесла мені натхнення,
як я можу тепер спати,
якщо дуже вже втомилась,
можеш тут заночувати.
Буде вранці смачна кава,
й друзям зможу розказати,
в мене Муза ночувала,
мав я з Музою дебати.
Про вірші і про кохання,
віршомазів і поетів,
що доволі написали
поем, віршів і сонетів.
Так із Музою в розмовах
дочекалися світання,
обіцяла мені Муза,
наша зустріч не остання.
Тож не сплю тепер ночами,
став на поетичні чати,
якщо знов до мене прийде,
радий буду привітати.
ID:
813716
Рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата надходження: 13.11.2018 18:52:25
© дата внесення змiн: 13.11.2018 18:52:25
автор: Harry Nokkard
Вкажіть причину вашої скарги
|
