Вранці, заваривши чаю,
Я в кімнату повернулась,
Боже, що я тут стрічаю???!!!
Як побачила – вжахнулась.
Що тут злодії шукали,
Зрозуміть не маю змоги,
Речі всі повивертали
Із поличок на підлогу.
Шарфи з люстри позвисали,
Телик вдягнений в сукенку,
Табуретки позували,
Надягнувши тюль простеньку.
У куточку злісним оком
Зирить ноутбук в спідниці,
Стала крок і ненароком
Зачепилася за спиці.
Новий килим на підлозі,
Вишитий і з блузок, светрів.
Аж присіла на порозі –
Серед безладу у центрі,
Хто це? Злодій чи бандити?
Чи пробрались індіанці?
Треба хоч води попити –
Хто хазяйнував тут вранці?
Очі чорні, вуса сині,
Губи полум’ям горять,-
Щось не те я з’їла нині,-
Як тут на ногах стоять?!
У волоссі дві пір’їни,
Три резинки, п’ять квіток,
Чую голос Катерини:
- Я вже зібрана в садок!!!