На світі країн ,як зір є дуже багато...
А найкраща ,наймиліша -Вкраїна моя...
Яблуневий садочок ,рідна Отча хата-
душа, злітає ,де лине пісня солов'я.
На голівці, віночок колосся пшениці
Одягла вишиванку у-райдужній красі,
Тут чорняві козаки, пані білолиці,...
як гладіолуси́ ,і троянди у росі.
Україна-пісенне цілюще джерело,
Козацький дух ,росте у колисці дубовій...
І єднає ,пісня, синьо-жовте знаменно-
Солов'їна мова на зорі світанковій.
Україна моя-безкраї розлогі поля,
Замріяні ліси діброви і долини...
Над селом ,шумлять ясени ,над ставом верба...
Чорне море, Карпати гори полонини.
Україна моя-образ святого храму...
Із світів ,сизокрилих птиць кличе додому,
І духмяні запашні трави гоять рану,
А водиця ,із криниці знімає втому.
Україна-героїв слава вічно жива...
На червоній калині ,журавки соколи...
За тебе рідна земле, віддають життя
Щоб вільно дихати у пречисті простори.
М Чайківчанка.
