Не розгубіть себе, не розгубіть!
І не розмінюйтесь ви на дешеві менти,
щоб потім не прийшлося сльози лить
і жадібно просить у щастя ренти.
Це зараз, в цей момент ваше життя,
Що буде потім - це уже майбутнє!
Потім уже не буде вороття
і зрозумієте тоді ви, що є путнє.
Не плутайтесь у непотрібному й мінливому.
Воно пройде й забудеться відразу.
Даруйте час ви справжньому й красивому,
й запам'ятайте ви ось цю ще фразу:
"Життя - це значить жити!"
Ні, ні - не існувати, ні - не мліти.
Життя - це дар, його треба любити.
Вміти чужим середечно відболіти.
Вміти чекати і вміти терпіти.
Вміти по-справжньому комусь простити,
щоб потім не прийшлося злом німіти.
Нам терба, треба, завжди треба жити.
Ніколи не кажіть собі:"Кінець!"
Бо фініш - це лише початок.
Як хочеш щастя ти приміряти вінець,
а не берет із чужих латок.
Також ніколи не треба боятись,
бо страх - це прірва навісна.
Коли є сум, то треба посміхатись-
Прийде тоді і літо, і весна.
І вірить треба, віра - це є сила.
Лише із нею можна ам спастись.
Віра для нас - це наші крила,
Що нас підносять у небесну вись.
Нехай у серці буде і надія,
Це ніжне сяйво вічної зорі,
цей легкий подих, світла мрія,
що білим голубом літає угорі.
А ще нехай завжди буде любов.
Та істинна, та чарівна,
бо саме нею в нас пульсує кров,
й душа для неї вічна й осяйна.
І жити треба, завжди треба жити.
Летіть до сонця кожну мить.
Життя треба по-справжньому прожити,
Так щоби потім не жаліть, а щоб любить.
17:50, 15.05.2014 р.
