Під дощем ідемо босі
В вербоспади рудокосі,
В золотих дубів колони –
До осіннього полону.
В кольоровім розмаїтті
Аромат останніх квітів
Надихає і п’янить.
За одну осінню мить
Зірветься з вуст неба грім,
Заблищать розряди. Втім,
Це лише додасть окраси.
І розсиплються прикраси
В танці крапель-діамантів.
Ми ж під дзвін небес-курантів
Під дощем ідемо босі
В вербоспади рудокосі