Відьма революції - збірний образ, а не дійова особа
Ми познайомились з тобою на Майдані,
Горіли ши́ни, падав сніг гірки́й...
І сніжна постать на червоному екрані,
І ланцюжок на шиї золотий.
Вогонь відблискував в очах твоїх зелених,
І над усім чаїлась дивина́,
Сере́д облич і лозунгів скажених
Я зрозумів, що ти тут головна.
До наркотичного екстазу, донесхо́чу
В конву́льсії аж до пекучих сліз
В твою красу я закохався вовчу,
Ти - Відьма революції, ти – Міс!
Ти – королівська кобра, гіпнотично
Я, наче раб, твій кожен рух ловив,
І скандува́в з трибуни істерично,
І го́лови, як кавуни, трощив.
І по спині моїй судо́ма бігла,
І падав я, і піднімався знов,
Коли ти шкірила свої перли́нні ікла,
Коли з них капала червона кров!
Ти Київ чорними вкрива́ла кри́льми,
І під землею наче щось гуло́,
Ти – демон революції, ти – відьма!
Нас в тебе тисячі закоханих було!
