СЛОВА… СЛОВА…(Світлана Моренець)http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716204
Неначе вирвав хто слова
з душі моєї.
В рядочок ставлю букви я -
все не з тієї.
Нічне безсоння заверну,
розсиплю плаєм.
Краєчок долі відгорну
за небокраєм.
Там сонце потуги кладе,
щоб знову встати,
А серце спомином веде
мене до хати,
Де від дитинства в царині -
батькі่่вський подих.
Поріг, обійстя й уві сні
ріднить на подив…
З тих пір, здавалось, всі слова
несла для світу.
Сьогодні ж - “кру่гом голова”
комусь на втіху.
Мовчанням губляться в яру,
дощать сльозою.
Та я слова таки зберу
і “ вийду з бою”.
Загоять душу солов’ї -
озвусь рядками.
Й слова, відроджені мої,
зійдуть житами.
Щиро вдячна, Анночко, за зустріч і підтримку. Довго не писалося, думки губилися, квилили...та все ж вирішила сіяти слово без зла, сіяти добре і з вірою.
Пісня , ритмічно 
