"Несподівана зустріч"
Вона стояла у вечірню пору на балконі, дивлячись у затяту вдалечінь, при цьому затягуючи "Bond" синій. Вона рідко коли курила. Вона рідко коли бувала в стресових ситуаціях.
"Скажу чесно, що сигаретний дим придавав їй неабиякої загадковості, таємничості та примарності, роблячи картину доволі цікавою. Отож. Не будемо відхилятись від теми і я поведу далі".
Вона полюбляла отак виходити в халаті на балкон і спостерігати за тим, як розвивається життя, як гуде місто та як співає світ. Вона із задоволенням згадувала своє життя, свої життєві елементи, складаючи їх до купи, ніби вони ось-ось стрибнуть в обійми і зітруть увесь світ вщент, пускаючи при цьому своє коріння для нового існування.
Ах! Яка в неї була усмішка... така, що очей відірвати не можна було. Її усмішка якось зігрівала мене і пускала в серце свої солодкі та теплі пазурі, роблячи в ньому отвори невеликих розмірів, через які надалі витікала любов і чимдуж, як ракета, летіла до голови. Такого адреналіну я не відчував ніколи. І ось знову. Я дивлюсь на неї в її халаті із зображенням метеликів, які прикрашають сонце та на душі стає так домашньо, тепло, та приємно. Зробивши декілька кроків в бік балкона я зупинився і без усіляких вагань привітався.
- Добрий вечір. Тобі часом не холодно ось так стояти і дивитись вдалечінь?
Вона опустила свою голівку донизу і побачивши очевидно, що мене, забігла в кімнату, а через кілька хвилин і зовсім з під'їзду. Зробивши кілька кроків в мій бік вона відійшла дещо вліво. Озирнувшись я побачив, як вона в руках несе їжачка: маленького та голодного. Я вирячивши на неї очі, запитав:
- Ти мене не впізнала?
Та вона не бачила. Вона не чула. Вона не реагувала. Вона просто йшла до дому, тримаючи мене на руках: гострого, колючого, голодного..
Арт відповів на коментар baidarama, 18.01.2017 - 23:41
Я ніби не дурний але намагався правильно та красиво написати. Навіть на певні сайти кидав для перевірки для правильного написання і т.д. Шкода, що Ви повиправляли. Схоже мені ще не скоро ставати поетом чи письменником. Але здаватись не буду.
здаватися? в жодному разі не здавайтеся) а втім, академічна грамотність – то ще не все, правда? більше важить творче кипіння, політ фантазії, пошуки на шляхах невідомого). граматику опановуйте через читання, наприклад, творів таких авторів: zang, grower – ну, і ще там декого
Арт відповів на коментар baidarama, 18.01.2017 - 23:55
Не сумніваюсь, що Ви любите їхню творчість але я схиляюсь до думки, що кожен пише так, як він бачить, відчуває, надихається та любиться. Створює свій мікро світ в якому обирає що відкинути, а що залишити.) Я ні на що не натякаю. Просто пишу те, що вважаю за потрібне, а Вам уже вирішити: погодитись з цим чи ні
Ми молоді "поети" завжди жагучі вогні.) Як там кажуть: "Такі молоді, такі дурні".)
так, правда. та правда й те, що ті автори, що їх рекомендую – несправедливо забуті, бо їх заборонила адміністрація цього сайту. заборонені автори – значить варті уваги
Арт відповів на коментар baidarama, 19.01.2017 - 00:04
