Я як в раю сьогодні побувала : Красу чудову бачу навкруги . Цей сад я із дитинства ще кохала . Він промовляв мені : " Ходи сюди! Я розкажу тобі про білі хмари , Про синє синє небо навкруги... Такого неба люди не видали , Таких хмарок не бачили вони ! А поле...Знаєш про широке поле? Там де колосся , аж до голови . Воно , як те безкрайнє море, А над ним небо , небо і птахи..." І сад розповідав мені про все це , Німою мовою до мене говорив . Мені розмова та лягла у серце І спогад книгу в розум мій встромив . Я знаю , сад мій виріс як і я. Ішли роки , летіли птахи в далі ... Я розумію все ж його слова . Я знов веду розмови з ним цікаві . Юлія Оліяр©
ID: 708019 Рубрика: Поезія, Пейзажна лірика дата надходження: 23.12.2016 02:34:57 © дата внесення змiн: 23.12.2016 02:34:57 автор: Юлія Оліяр
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie