видихають
посріблені інеєм сни
прозорими
голубими димами
кадильниці-сосни –
пахне світ ладаном і псалмами,
гармонійно поєднаними
сопрано-басами –
чистими
церковними хорами-голосами…
у бору сосновім –
білий двокрилий високий дім,
зимами тепло і затишно в нім;
у літню спеку,
як у тінистому квітнику – свіжо і прохолодно…
у небо вікно
в темно вишневий дах умонтовано:
дивитися на зірки,
і як дощі розсипають разки,
невагомі витають сніжинки…
як міняють хмари
форми і кольори…
слухати
тишу і різдвяні казки…
…там, у дитячій твоїй вірі,
жоржини цвітуть у засніженому дворі –
вір! щоб цвіли, бо у тіла віри
немає органу тактильного сприйняття – шкіри:
не залежать її виміри від холоду чи жари…
і якими снігами і війнами б замело –
на тебе завжди чекає
білого дому під соснами праве крило:
затишок і тепло…
приходь, коли захочеш прийти
додому –
і знову з дому піти:
завжди і в усьому
вільний і незалежний ти…
…зірки-планети-світи…
Бога любити –
у любові і мирі жи-ти
хай буде так! - себто "амінь"
безумовна віра - сонячний промінь
02.12.2016
…там, у дитячій твоїй вірі,
жоржини цвітуть у засніженому дворі –
вір! щоб цвіли, бо у тіла віри
немає органу тактильного сприйняття – шкіри:
не залежать її виміри від холоду чи жари… з таким надійним виміром-внутрішнім світом, що транслюється Вами зовні віриться у казку Різдва і людину, що вона людська Прекрасно...
Прекрасно!.. В кожного з нас глибоко в душі є такий білий символічний будиночок-дім, оточений пахучими соснами, в якому затишно серцю о будь-якій порі року... Теплом і спокоєм віє од Вашого вірша, і вірою...
так.. у душі є в кожного свій дім, а хочеться, щоб він був і на землі - серед сосен... дім - це душевний стан, дай Боже кожній людині затишку і тепла, а в спеку - прохолоди
Оте вікно, з которого видно і до, і сніжинки, і зірки...
Ота кімната, де так хороше слухати тишу...
Оті голубі ялини...
Хмари, що змінюють форму і колір...
Хочу туди, п. Валю! Ой, як хочу!
Дякую)