Ти мені казав щось тихе про любов,
Щось на кшталт, не знаєш чи справді мене любиш…
Просто набагато легше жити вдвох…
Просто ти не знаєш, що таке любов…
Може, ти ніколи не любив…
Може, все те, що нарікав любов’ю.
Було, як мокрий сніг…
Ні льодом, ні водою...
Може, все було чимсь інакшим…
Не любов’ю, а жалістю та сумом…
Може в прагненні найкращим…
Ти хотів для когось стати другом…
Просто ти не знаєш, що таке любов….
Я скувала тобі душу, викрала свободу
Ти напевне вже давно б пішов…
Якби жалість не переплутував з любов’ю.
