про втрату людей....
приклад : є у тебе подруга ( при тому що ти чоловік) ти підтримуєш її і вона стала успішною поруч з тобою, вона та яку ти підтримував що хвилини.... тобі боліло так як і їй, ти не дозволяв нікому її образити ( любов тут нідочого це просто дорога тобі людина і навіть можна сказать рідна) - це значить ти свій екзамен в цій дружбі здав, ти " отвєтіл на пацана". Але це випробування було твоє а як же вона, вона ж теж "отвєтіть" повинна.... І тут починається її випробування.... Ти несеш на собі свої проблеми і її.... А вона починає: очні ставки, підсилання людей з різними пропозиціям а посилаються на неї і ти ж знаєш що це безпечно.... І валяться на тебе проблеми, ти не знаєш звідки а воно все зрозуміло.... Від неї.... І от вона уже стоїть в одному ряду з цими людьми і ображає тебе..... А ти ж не розумієш чому так.... І ти (не дивлячись на те що чоловік).... У тебе мимоволі повні очі сліз.... І ти..... Дивишся на неї і кажеш: я заморився! а вона далі сміється в очі, далі катує тебе, розпинає як Ісуса.... І ти розуміє що півень три рази не встигне проспівати як вона тебе розміняє на інших людей, на срібники на молекули да там уже без різниці на що як "міняйло базарне"..... Ти..... Розвертаєшся і йдеш.... І все ти уже не повернешся... А вона? А вона..... допише своє оповідання.... Але це уже не твоя історія.....
